Майстер-клас для батьків і дітей:

«Українські витребеньки. Вареники»

Актуальність вибраної теми майстер-класу:

- на майстер-класах вирішуються завдання всебічного розвитку дітей, та взаємозв’язок між батьками і дітьми, яке необхідне для успішного виховання та навчання в садочку;
- в процесі праці в дітей та батьків формуються розумові операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.), навички роботи в команді, вміння узгоджувати свої дії один з одним.

Мета:

- розширити знання дітей про традиції української кухні;
- дати поняття про українську страву, як вареник, традиції його приготування, різноманітність навичок;
- вчити дітей розкочувати тісто;
- розвивати уяву, творчі та пізнавальні здібності;
- виховувати любов до рідного краю, допитливість, шанобливе ставлення до українських традицій.

Матеріал:

вареники, тісто, мука, скалки, дощечки, форми для вирізання, ложечки та начинка.

Хід майстер-класу:

Вихователь. Добрий день. Сьогодні я хочу познайомити вас з традиційною українською стравою. Відгадайте загадку і дізнаєтесь, що ми будем робити сьогодні.

Загадка: Місили - місили, ліпили - ліпили,
А тоді - хіп та в окріп!
А вже на останочку
В масло та в сметаночку
Хто зуміє відгадати,
Того будем частувати.

Вихователь. Так, це вареник.

Назва «вареник» утворена від слова «варити». А сам рецепт, як виявилось українці запозичили у турків. Турецька страва має назву «дюш-вар». За смаком це блюдо сильно нагадує наші пельмені, мабуть, тому і так сильно сподобались українцям. Проте наші не розгубились, і почали заліплювати в тісто ще й інші начинки. Так власне й виникли наші українські вареники. Після цього вареники почали готувати на Україні на кожне свято та щонеділі. Також вареники готували як жертовну страву, і приносили в дар богині води. Люди вважали, що вареники мають магічні властивості. Саме тому, дівчата на Андрія варили вареники й проводили на них різні обряди та ворожили. Одним з найцікавіших для дівчат ворожінь було наступне: «Вареники ставили перед котом, і чий вареник він з’їсть – тій дівчині готуватись до весілля, а якщо лише надкусить і покине, отже це означало, що дівчина приречена на розлучення чи самотність».
На Україні дуже любили ліпити і їсти вареники. Сьогодні ми з вами зліпимо вареники, але не з пластиліну, а із звичайного тіста.

Вихователь нагадує прийому ліплення.

Вихователь. Перед тим, як тісто покладемо на дошку, підсипем трохи борошна. Розкочуємо тісто коловими рухами рук та утворюємо кулю. Розплющуємо тісто, утворюючи диск, у середину кожного шматочка тіста кладемо начинки і ліпимо вареники, згинаючи і защиплюючи форму пальцями рук.

Пальчикова гімнастика
Тісто узяли у мами,
Його жужмили і м’яли,
Пирогів напечемо,
Із сметаною з’їмо.

Самостійна робота дітей та батьків під музику з індивідуальною допомогою вихователя (за потребою). Готові вироби складаємо на рознос та віддаємо кухареві, щоб зварив.

Вихователь. Поки кухарі наші варять вареники, ми з вами пограємо у вікторину.

- З якої країни були запозичені вареники? (Туреччина)
- В якому місті України встановили двохметровий пам’ятник варенику? (Черкаси)
- Якою нагородою нагороджують найкращих кулінарів нашої країни? (золотим вареником).

Вихователь. Аж ось и вареники готові!

Любі гості, просимо до столу!
Любі гості, просимо сісти,
Вареники будем їсти.
Вареники не погані,
Вареники у сметані!